Звукоізоляція: най«шумніші» будинки

У кожного покупця житла є, звичайно, свої вимоги до майбутньої власності.

Але існують і основні параметри, за якими оцінюється нерухомість.

Це розташування житлового будинку, рівень розвитку інфраструктури, наявність зручного транспортного сполучення та деякі інші.

Природно, головною вимогою виступає вартість житлової площі, виставленої на продаж.

Бажаючі придбати квартиру сьогодні все більше приділяють увагу рівню її звукоізоляції.

Шум великого сучасного міста оточує його жителів постійно, тому наявність тиші у своїй квартирі так хвилює городян.

Для майбутніх власників житла буде корисно знати, як відрізняється якість звукоізоляції в будинках, побудованих за різною технологією і в різний час.

Будь-який шум поширюється за допомогою двох способів.

Особливість повітряного способу полягає в тому, що виниклий шум викликає коливальні рухи повітря, яке починає впливати на стіни і таким чином передає звуки в інші квартири.

Чим вищий рівень видаваного звуку, тим сильніше коливається повітря, а відповідно більше шуму передається в сусідні приміщення.

Другий спосіб називається структурним, в його основі лежить вплив механічного плану на різні конструкції житлової будівлі.

Це можуть бути удари молотка, робота свердла електричної дрелі, падаючі предмети.

Згідно з законами фізики, швидкість переміщення звуку в повітряному просторі нижча, ніж у твердій середовищі.

Ось тому шум від працюючих інструментів чутний практично всім мешканцям під'їзду, а звуки гучної музики, що грає в одній з квартир, доходять лише до сусідів по сходовій клітці.

Поширення різних звуків залежить багато в чому від типу будівлі житлового будинку.

Затребувані досі квартири в так званих «сталінках», відрізняються відмінним рівнем шумоізоляції.

Досягається такий захист завдяки великій товщині несучих стін цих будинків.

Відмінна звукоізоляція квартир сприяє стабільному попиту з боку покупців на дану нерухомість.

Значно гірше справи з шумоізоляцією у «хрущовок».

Їх будівництво велося з метою надання якнайбільшій кількості населення окремого житла.

І питання звукоізоляції при цьому не стояли, та й не існували в ті роки нормативні документи, що регламентують допустимий рівень шуму в квартирах.

Вони з'явилися лише в 1962 році, хоча будівельні матеріали того часу і сама технологія зведення житла все одно не могли забезпечити дотримання необхідних норм звукоізоляції.

Побудовані в 70-х роках минулого століття у великій кількості панельні багатоповерхівки знову ж таки не можуть похвалитися високим рівнем шумоізоляції.

Це пов'язано з недосконалістю стінових панелей, що застосовувалися при їх зведенні.

Але здані в експлуатацію в той же час цегляні житлові будинки, на відміну від панельних будівель, мають непоганий захист від проникнення шуму.

Сучасні новобудови мають значно вищий рівень звукоізоляції, хоча є проблеми в цьому плані і у них.

Наприклад, такі затребувані квартири в будинках типу моноліт-цегла, не відрізняються дуже високим ступенем шумоізоляції.

У цьому вина технологічної особливості таких багатоповерхівок: їх вертикальні конструкції мають суцільний характер і тому пропускають шум досить активно.

Плюсом же квартир у нових будинках вважається наявність можливості покращити їх звукоізоляцію, використовуючи різні способи.

Позбутися проникнення шуму допомагає встановлення склопакетів на вікна, монтаж звукоізоляційних підвісних стель з використанням звукоізолюючих мембран типу ГКЛ-Macsound-ГКЛ.

На стіни кріпляться також звукоізоляційні перегородки, що складаються з шарів гіпсокартону і Macsound.

Використовувати гіпсокартон і натяжну стелю в квартирах будинків радянської побудови складно через малу висоту приміщень.

У разі їх обробки цими матеріалами стане менше площа кімнат, і без того не відрізняються великими розмірами.